Темпи падіння реальних інвестицій значно скоротилися й склали 13% проти 24% в 1994 р. Темпи скорочення обсягів інвестицій продовжували випереджати темпи зниження виробництва.
В 1995 р. зросла частка чистого експорту в структурі ВВП, що відображає підвищення ролі экспортно орієнтованих виробництв.
Негативний вплив на розвиток економіки зробило подальше падіння ефективності виробництва. Продуктивність праці склала 62% до рівня 1991 р. На її динаміку робили вплив зниження ефективності використання встаткування й низьких темпів росту фондовооруженности.
Середньомісячні темпи інфляції, вимірювані по динаміці споживчих цін, в 1992 р. склали 31,4%., в 1993 р. - 20,5%, в 1994 р. ( 10%, в... read more

У середині 1993 р. почав розвиватися ринок державних боргових зобов’язань, використовуваних для неемісійного покриття дефіциту бюджету. За півроку обсяг розташовуваних на аукціоні державних короткострокових облігацій зріс із 1 до 130 млрд. руб. На вторинних торгах на Московській міжбанківській валютній біржі за торговельну сесію здійснювалося операцій з державними короткостроковими бескупонными облігаціями (ГКО) на суму до 40 млрд. руб. Вартісної обсяг заявок на аукціоні, як правило, перевищував обсяг випуску ГКО, що стимулювало ріст цін на вторинних торгах.
Невирішеної залишалася проблема неплатежів. Щомісячний приріст простроченої кредиторської заборгованості зберігався на рівні 14%, дебіторської - 12% до ВВП. Істотним показником є зростання частки... read more

Значна втрата економіці був нанесений і необґрунтований курс рубля стосовно паритету його купівельної спроможності. Це породило ще одну хвилю спекуляцій на грошовому ринку. Серйозною проблемою стала й неконтрольована емісія коштів банками країн колишнього СРСР при переході на національні валюти.
Підприємства, що випробовують дефіцит оборотних коштів, звертали виробництво. Порушувалися господарські зв’язки й за рахунок цього підсилювався загальний дисбаланс в економіці. Дефіцит платіжних коштів торкнувся як безготівкового, так і наявного обороту. Це стало результатом неадекватного зростання доходів окремих верств населення й цін на споживчі товари. Криза платоспроможності підприємств привів до росту заборгованості по оплаті праці й падінню рівня життя населення.... read more

3.2. Фінанси в реформируемой економіці
Росії (1992-1999 р.)
Перехід до ринкової економіки викликав необхідність поетапної трансформації фінансового законодавства. Його основу становить процес приватизації, що докорінно змінює фінансові відносини. Однак приватизація є лише передумовою для подальшого розвитку фінансів мікрорівня. Тому важливе значення має державна концепція реформування фінансів на базі різноманіття форм власності й реалізації бюджетного федералізму. Процес реформування з позицій державного регулювання стосується практично всіх сторін державних і муніципальних фінансів і фінансів підприємств.
1. Серйозні зміни в сфері фінансів відбулися у зв’язку з лібералізацією цін, що почалася в 1992 р. Лібералізація цін означала волю ціноутворення... read more

Прийняття й введення в дію з 1 січня 1991 р. Закону СРСР «Про податки з підприємств, об’єднань й організацій» по суті створило новий тип відносин між державою й підприємством.
Введення податкової системи зажадало децентралізації розрахунків і платежів у бюджет, надання підприємствам прав юридичної особи з відкриттям розрахункових рахунків.
Податковий принцип взаємин підприємств із бюджетом має ряд істотних переваг у порівнянні з нормативним. На розмір ставок податку на прибуток і доходи не роблять впливу плановані показники й результати господарської діяльності.
Цей історичний етап характеризувався твердою фінансово-кредитною політикою в області регулювання фінансів, що забезпечує контроль за бюджетним дефіцитом... read more

• підвищення ролі господарських договорів і посилення економічної відповідальності за їхнє виконання.
Ця фінансова концепція вимагала законодавчого оформлення прав й обов’язків об’єктів і суб’єктів керування. Значним етапом у розвитку керування підприємствами стало прийняття Закону СРСР «Про державне підприємство (об’єднанні)» 30 червня 1987 р. Основними принципами діяльності визнавалися повний госпрозрахунок і самофінансування. У практику міцно ввійшли дві моделі госпрозрахунку: заснована на нормативному розподілі прибутку й на нормативному розподілі доходу. Нормативи забезпечили встановлення пропорцій розподілу прибутку (доходу) між підприємством і бюджетом, хоча й мали той недолік, що могли щорічно коректуватися й були диференційованими. Рішення про величину нормативів відрахувань від прибутку... read more

• удосконалювання фінансового планування шляхом посилення ролі перспективних фінансових планів;
• удосконалювання системи платежів у бюджет, формування фондів економічного стимулювання шляхом застосування нормативів розподілу прибутку;
• удосконалювання порядку фінансування витрат;
• стимулювання впровадження досягнень науково-технічного прогресу;
• концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних об’єктах з метою здійснення структурних зрушень в економіці на користь галузей промисловості, що провадять товари народного споживання.
Більшість вчених-фінансистів указували на те, що вдосконалювання фінансово-кредитного механізму й забезпечення економічно обґрунтованих зв’язків між централізованими й децентралізованими фінансами на базі науково розроблених параметрів їхнього функціонування в єдиному процесі служать критерієм більше широкого й діючого... read more

Дія фінансово-кредитного механізму бути спрямовано насамперед на виявлення додаткових резервів розвитку й розширення виробництва. Фінансово-кредитний механізм включав комплекс підсистем впливу на прийняття рішень, поводження працівників і керівників підприємств у частині керування фінансово-кредитними процесами. Але кінцева мета такого впливу - забезпечення нормальних умов функціонування фінансів і кредиту в загальнодержавному масштабі, тобто формування бездефіцитного бюджету, фінансування й кредитування планових заходів, контроль за виконанням плану, дотриманням установленого порядку й пропорцій утворення й використання фондів коштів.
Дієвість фінансово-кредитного механізму залежала від погодженості прийняття рішень на різних рівнях керування, а також вимагала чіткої субординації. Однак субординація найчастіше порушувалася по лінії вертикальних зв’язків. Фінансово-кредитні... read more

1) створенням трьох фондів економічного стимулювання в підприємствах: фонду розвитку виробництва, фонду матеріального заохочення, фонду соціально-культурних заходів;
2) використанням прибутку як джерело фінансування капітальних вкладень, приросту оборотних коштів й інших витрат;
3) введенням нормативних першочергових платежів у бюджет: плати за виробничі фонди, фіксованих платежів, внесків вільного залишку прибутку.
Розподіл прибутку здійснювалося централізовано через систему фінансових планів й остаточно регулювалося шляхом внеску в бюджет вільного залишку. Застосовувався так званий залишковий принцип розподілу прибутку, що був заснований на твердій системі фінансового планування. Значення фінансового планування укладалося в
• визначенні пропорцій розподілу фінансових ресурсів між підприємствами й бюджетом;... read more

Зміст фінансової науки поступово розширювалося. У курс «Фінанси СРСР» включаються: 1) навчання про ролі фінансів у соціалістичному відтворенні; 2) навчання про державні витрати, включаючи навчання про державне соціальне страхування й соціальне забезпечення; 3) навчання про державні доходи; 4) навчання про державний кредит і державну організацію ощадної справи; 5) навчання про державне майнове й особисте страхування; 6) навчання про державний бюджет СРСР; 7) навчання про державне фінансове керування й фінансовому контролі. (Дьяченко В. П. Товарно-грошові відносини й фінанси при соціалізмі. - М.: Наука, 1974. - С. 129.)
Значимість фінансів зв’язувалася з їхньою природою й функціями й указувала на... read more