2) винятково частковий характер фінансування й диверсифікованість ризику держави із приватним капіталом;
3) конкурсность, терміновість, зворотність і платність виділюваних на інвестиційні потреби коштів.
Підвищенню ефективності витрати інвестиційних коштів через бюджет розвитку сприяють:
1) конкурсне розміщення державних інвестиційних ресурсів для реалізації проектів, висунутих підприємствами, з обліком максимального міжгалузевого й мультиплікативного ефекту;
2) розвиток системи державних гарантій під високоефективні й быстроокупаемые проекти для залучення капіталу кредитно-фінансових інститутів й інших інвесторів, включаючи іноземних, і із цією метою - прийняття державою на себе частини інвестиційних ризиків, у тому числі їхня диверсифікованість із приватним капіталом;
3) надання коштів підприємствам, що не мають простроченої заборгованості по раніше наданим з федерального бюджету коштам на поворотній основі;
4) безумовний напрямок сум, що надходять у вигляді повернення виданих раніше коштів і нарахованих по них відсотків у бюджет розвитку.
З метою забезпечення контролю за цільовим використанням державних коштів бюджету розвитку, своєчасним і повним поверненням наданих коштів необхідно:
1) поділ функцій розрахункового банку - агента, що обслуговує проект, і банка-соинвестора, що бере участь у реалізації проекту власними коштами;
2) заборона на перерахування коштів бюджету розвитку на рахунки позичальників або банков-соинвесторов; обов’язкове проведення позичальником, що переміг в інвестиційному конкурсі, тендера серед постачальників товарів і послуг, необхідних для реалізації проекту; складання за результатами тендера графіка платежів, обов’язкового до виконання розрахунковим банком-агентом;
3) висновок з підприємством - позичальником кредитної угоди, у якому визначається конкретне цільове використання виділених коштів; указуються заставні зобов’язання й інші види забезпечення повернення позикових коштів, строки повернення основного боргу й відсотки за користування коштами, відповідальність позичальників й інші умови для здійснення належного контролю за цільовим використанням виділених коштів;