3. Пошук шляхів і механізмів сполучення соціального захисту з підвищенням економічної ефективності утворення й охорони здоров’я.
Ключове значення для соціальної сфери має державне фінансування, подальше розширення якого зв’язано з наступними мірами:
• установленням цільової фіксованої частки державних витрат на її розвиток;
• забезпеченням переходу утворення й охорони здоров’я на нормативне фінансування;
• створенням правових й організаційних умов для ефективної реалізації многоканального механізму фінансування;
• здійсненням взаємопов’язаного переміщення соціальних функцій й їхнього фінансового забезпечення в регіони, визначенням системи фінансової підтримки регіонів, виходячи з їх типологизации за критерієм стану соціальної інфраструктури;
• контролем за цільовою витратою коштів з позабюджетних фондів;
• введенням максимальних податкових і кредитних пільг для соціальних інвестицій і галузей, що забезпечують мобілізацію позабюджетних коштів для цих цілей.
Модель регулювання зайнятості, що пропонується створити, заснована на синтезі ринкових принципів й активної участі держави в регламентації правил підприємницької діяльності, функціонування ринку праці, соціального захисту громадян від наслідків безробіття, у прискоренні адаптації населення до вимог ринкової економіки. Для цього в середньостроковій перспективі буде потрібно:
• створення гнучкої системи амортизаторів для зм’якшення негативних соціальних наслідків банкрутства й санації підприємств;
• налагодження механізму многоканальной системи адаптаційного навчання й ринку освітніх послуг;
• прискорення формування партнерських відносин на підприємствах й у регіонах; удосконалювання системи страхування ризиків на ринку праці;
• створення передумов для прискорення адаптації населення до нової системи наймання, забезпечення конкурентноздатності працівників.
Формування сучасного кадрового потенціалу - складний відтворювальний процес, що визначають факторами якого є первинне навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів. Він має два взаємозалежних аспекти. Один аспект стосується професійної придатності працівників до праці в умовах динамічного попиту. Інший аспект сполучений з необхідністю підтримки кількісної й структурної відповідності кадрового потенціалу потребам виробництва.