7. Незважаючи на ряд позитивних зрушень, що відбулися за останні роки, в 1998 р. російська економіка зштовхнулася з якісно новими проблемами, від способу рішення яких залежать перспективи розвитку країни в середньо- і довгостроковій перспективі. Головною метою макроекономічного регулювання стає перелом негативних тенденцій, що зберігаються, у реальному секторі, перехід до стадії економічного росту і його підтримка надалі на стійкому рівні. Однак рішення цих завдань ускладнюється наявними диспропорціями в грошово-кредитній і фінансовій сферах, низьким рівнем внутрішнього попиту, пропонованого як з боку держави, так і з боку домашніх господарств і приватного сектора.
Найважливіше завдання на найближчі роки - подальше зниження дефіциту державного бюджету. Цю проблему передбачалося вирішити на базі структурних й інституціональних реформ, насамперед реформи житлово-комунального господарства, підвищення фінансової й платіжної дисципліни, а отже, і збирання податків. Реструктуризація бюджетної сфери була спрямована на скорочення окремих статей видаткової частини бюджету. Перед державою стояло також завдання визначення раціональної політики запозичень на внутрішньому й зовнішньому ринках. Консолідований бюджет за 1998 р. виконаний з дефіцитом 95,9 млрд. руб., що склало 3,6% до ВВП, тоді як в 1997 р. - 5,0%.
Важливою умовою стабільного росту економіки є доступність кредитних ресурсів для учасників ринку. Для цього необхідно зниження вартості запозичень. Це може бути досягнуте за рахунок: скорочення бюджетного дефіциту, що робить стабілізуючий вплив на фінансові ринки; залучення на фінансові ринки тієї частини заощаджень населення, що у цей час виключена з господарського обороту через доларизацію економіки; зниження кредитних ризиків шляхом розширення практики надання державних гарантій при фінансуванні інвестицій у реальному секторі економіки; удосконалювання системи рефінансування комерційних банків.
Важлива поточна фінансова проблема — скорочення масштабів неплатежів, які служать одним з факторів стиску внутрішнього попиту. Для цього необхідно повніше використати процедуру банкрутств, проводити реорганізацію збиткових підприємств, знижувати вартість позикових коштів і розширювати джерела поповнення оборотних коштів підприємств.