Мінімальний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для збереження здоров’я людини й забезпечення його життєдіяльності, становить споживчий кошик. Вартісна оцінка споживчого кошика, а також обов’язкові платежі й збори становлять прожитковий мінімум.
Прожитковий мінімум у цілому по РФ використається в наступних цілях: для оцінки рівня життя населення при розробці й реалізації соціальної політики й федеральних соціальних програм; для ‘обґрунтування встановлюваних на федеральному рівні мінімального розміру оплати праці й мінімального розміру пенсії по старості, а також для визначення розмірів стипендій, допомог й інших соціальних виплат; для формування федерального бюджету.
Прожитковий мінімум у суб’єктах РФ застосовується для:
• оцінки рівня життя населення відповідного суб’єкта РФ при розробці й реалізації регіональних соціальних програм;
• надання необхідної державної соціальної допомоги незаможним громадянам;
• формування бюджетів суб’єктів РФ.
Споживчий кошик для основних соціально-демографічних груп населення в цілому по Росії й у суб’єктах РФ визначається не рідше одного разу в п’ять років на основі методичних рекомендацій, розроблювальних за участю загальноросійських об’єднань профспілок, у порядку, установлюваному Урядом РФ.
У суб’єктах РФ споживчий кошик установлюється законодавчими й представницькими органами суб’єктів РФ по поданню органів виконавчої влади суб’єктів РФ із урахуванням природно-кліматичних умов, національних традицій і місцевих особливостей споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг основними соціально-демографічними групами населення при наявності висновку експертизи, проведеної в порядку, обумовленому Урядом РФ.
Величина прожиткового мінімуму на душу населення й по основних соціально-демографічних групах населення в цілому по Росії в суб’єктах РФ визначається щокварталу на підставі споживчого кошика й даних про рівень споживчих цін на продукти харчування, непродовольчі товари й послуги й витрат по обов’язкових платежах і зборам.