Розглянемо можливі шляхи виходу зі сформованої ситуації в рішенні соціально-економічних і фінансових проблем.
Останнім часом багато говориться про зміну курсу реформ, а точніше про адекватні підходи до фінансової стратегії розвитку суспільства. Мова йде не про відмову від основ ринкової економіки. Однак й у її моделях завжди присутні характерні національно-державні риси й відмінні риси. Зокрема, що регулює роль держави може здобувати виродливі форми й бути націлена на рішення питань, що не відображають реальні можливості суспільства по підтримці стійкого економічного росту й прийнятного життєвого рівня населення не тільки в поточний період, але й у довгостроковій перспективі. У той же час сучасна ситуація свідчить про необхідність посилення регулюючої ролі держави у фінансовому секторі економіки.
Зупинимося насамперед на проблемах державних фінансів. Головні з них:
1) це збалансованість бюджетів всіх рівнів і державних позабюджетних фондів;
2) удосконалювання податкової системи;
3) оптимізація структури витрат держави;
4) прийняття реального й прозорого бюджету;
5) розширення інвестиційного фінансування;
6) забезпечення єдності грошово-кредитної й фінансової політики;
7) стабілізація валютного курсу рубля;
8) регулювання процентних ставок;
9) підвищення ефективності використання державної власності;
10) перехід на казначейську систему виконання бюджетів;
11) розвиток фінансових взаємин із країнами СНД і далекого зарубіжжя.
1. Збалансованість бюджетів і позабюджетних фондів може бути досягнута за рахунок збільшення збору податків і скорочення витрат, розширення емісійних і неемісійних джерел фінансування бюджетного дефіциту. Із цим ланцюгом Федеральний бюджет на 1999 р. передбачає первинний профицит, тобто перевищення доходів над витратами без обліку витрат на обслуговування державного боргу.
2. Збільшення збору податків досягається шляхом розширення оподатковуваної бази, скорочення простроченої заборгованості, посилення фінансового контролю, зміни порядку зарахування платежів по рівнях бюджетної системи, введення державної монополії на виробництво алкогольної продукції. Особливу роль грає зміна податкового законодавства. Зокрема, доцільне скасування податкових пільг по ПДВ, індексація специфічних ставок акцизів, зниження ставки податку на прибуток і ПДВ, розширення сфери застосування єдиного податку на вмененный доход. У той же час варто обмежити застосування податку із продажів по товарах повсякденного попиту. Несвоєчасно також збільшення тарифів внесків для фізичних осіб у Пенсійний фонд РФ і встановлення внесків у Державний фонд зайнятості населення РФ, які значно підсилюють податковий тягар на основну масу економічно активного населення.