• створення умов для організованого нагромадження й інвестування заощаджень населення;
• розвиток іпотечного кредитування;
• залучення прямих іноземних інвестицій.
Фінансова політика визначає перспективи розвитку всіх секторів економіки.

4.2. Механізм реалізації фінансової
політики
Протягом останнього років Росія неминуче наближалася до фінансового колапсу. Цей шлях вона пройшла в умовах гострої системної кризи. Триваючий спад промислового виробництва, різке скорочення платоспроможного попиту підприємств і населення, звуження грошової маси привели до масового зубожіння широких верств населення. У ці роки реформування економіки здійснювалося в наступних напрямках:
1) створення олігархічної верстви, що втілює оперативну тактику реформ;
2) приведення інституціональної бази у відповідність із посиленням сировинної спрямованості реального сектора економіки й підпорядкування їй зовнішньоторговельної діяльності держави;
3) придушення інвестиційної активності державного сектора економіки, зв’язаного в першу чергу з фінансуванням фундаментальної науки, високих технологій і реалізацією великомасштабних інвестиційних проектів, що забезпечують у перспективі національну безпеку й державний суверенітет;
4) лібералізація грошово-кредитного й фінансового ринків у напрямку залучення спекулятивного капіталу, у тому числі іноземного;
5) реалізація моделі бюджетного федералізму, що розширює повноваження суб’єктів РФ без відповідного розмежування предметів ведення й обліку реального фінансового потенціалу, що приводить до фактичної дезінтеграції регіонів, висновок двосторонніх угод між Федерацією й суб’єктом Федерації, що найчастіше суперечить інтересам національної безпеки;
6) усунення держави від реалізації принципу соціальної справедливості й забезпечення гарантованого рівня добробуту; комерціалізація соціальної сфери, сповзання до індивідуального принципу задоволення соціальних потреб без обліку зростання реальних доходів населення.