У частині середньомісячних паперів в 1998 р. лідируюче положення займали ОФЗ зі змінним купоном, що повідомляють за тиждень до початку купонного періоду. Строк запозичення по них - від двох років, що дозволило перенести частину витрат по обслуговуванню на більше пізній строк, вивести за рамки 1998 р.
Облігації федеральної позики з постійним купонним доходом (ОФЗ-ПД) ставляться до паперів зі строком обігу до десяти років. Основна проблема по них - розміщення на прийнятні для емітента й інвесторів умовах. Попит на них був невисокий, тому що спекулятивна складова в них мінімальна.
Відносно невеликий і ринок облігацій державної ощадної позики. Облігації державних неринкових позик також ставляться до паперів зі строком обігу від одного року до десяти років.
Зовнішні джерела фінансування бюджетного дефіциту забезпечують надходження іноземної валюти в бюджет на фінансування поточних витрат й імпортних закупівель устаткування. При цьому велике значення мають диверсифікованість джерел зовнішніх запозичень, співвідношення прибутковості внутрішніх і зовнішніх позик, строки й умови залучення коштів. Поліпшенню структури зовнішніх запозичень у значній мірі сприяє одержання Росією кредитних рейтингів провідних спеціалізованих міжнародних організацій. У свою чергу їхній показники залежать від політичних й економічних ризиків для потенційних зовнішніх інвесторів, а впливають вони насамперед на умови розміщення позик, які при певних обставинах можуть бути краще, ніж умови розміщення внутрішніх позик. Однак зовнішні запозичення сполучені з необхідністю підтримки такої структури платіжного балансу, коли валютні надходження в кожен конкретний відрізок часу достатні для своєчасного виконання зобов’язань по позиках. А це може створити додаткові складності при регулюванні валютного курсу російського рубля.
В 1998 р. залишалася високим питома вага запозичень Росії в Міжнародного валютного фонду й Міжнародного банку реконструкції й розвитку. У той же час запозичення провадилися й на міжнародному ринку капіталу. Це важливо для включення Росії в міжнародні валютні потоки, забезпечення в перспективі вільної конвертованості національної валюти. Крім того, це важливо й для виконання зобов’язань по позиках, пов’язаним з погашенням накопиченого раніше основного зовнішнього боргу. Відповідно до міжнародної методології в складі джерел зовнішнього фінансування додатково враховуються витрати, пов’язані з погашенням основної суми зовнішнього державного боргу. Ці витрати становлять 50% суми приваблюваних зовнішніх позик. Тому безпосередньо на покриття бюджетного дефіциту в 1998 р. була спрямована тільки половина всіх зовнішніх валютних запозичень.