У результаті можливість компенсації спаду виробництва в галузях ВПК розвитком інших галузей украй обмежена. Значна частка інвестицій, необхідних для підтримки цих регіонів, збереження высокотехнологичных виробництв, вимагає прямого цільового фінансування з федерального бюджету.
7. Республіка Алтай, Республіка Бурятія, Республіка Калмикія, Республіка Тыва, Алтайський і Приморський краї, Амурська, Астраханська, Калінінградська, Тамбовська й Читинская області. Ці суб’єкти РФ одночасно попадають як у розряд підданих найбільш глибокі депресії, так й у розряд відсталих за рівнем соціально-економічного розвитку. Власний фінансовий потенціал для активізації інвестиційної діяльності й виходу із кризи в регіонів цієї групи надзвичайно низок. Цю групу відрізняють не тільки найбільш обмежені можливості інвестування, але й неможливість економічного підйому без цільової державної підтримки.
8. Республіка Адигея, Республіка Дагестан, Кабардино-Балкарська Республіка, Карачаєво-Черкеська Республіка, Республіка Інгушетія, Республіка Північна Осетия-Алания, Чеченська Республіка. Всі вони входять як у число найбільш підданих глибокої депресії регіонів, так й у розряд найбільш відсталих.
Сформоване тут соціально-економічне положення визначається можливостями державного регулювання найгостріших міжнаціональних проблем.
Місто Москва не включена в жодну із класифікаційних груп, тому що фактори, що визначають стан і перспективи його соціально-економічного розвитку, в основному унікальні, що вимагає їхнього індивідуального розгляду.
Проведена соціально-економічна типологизация суб’єктів РФ дозволяє прийти до висновку про необхідність здійснення комплексу спеціальних мір державного регулювання, спрямованих на активізацію внутрішніх джерел економічного росту. При цьому міри державної підтримки відносно окремих груп регіонів повинні бути орієнтовані на обмежений часовий період їхнього використання й динамічність кола об’єктів їхнього додатка.
Крім того, існує класифікація суб’єктів РФ по ступені наповнення дохідної частини їхніх бюджетів виходячи із прийнятої податкової політики. Розрізняють в основному три категорії суб’єктів РФ по характері формування дохідної бази бюджетів: