Закони й інші нормативні правові акти суб’єктів РФ не можуть суперечити федеральним законам.
До спільного ведення федеральних органів державної масті РФ й органів державної влади країв й областей ставляться:
• розмежування державної власності на території краю, області;
• установлення загальних принципів бюджетної системи, оподатковування в РФ.

13.2. Регіональна й державна
національна політика РФ
Принципи федералізму реалізуються в регіональній політиці РФ. Основними її цілями є:
• забезпечення економічних, соціальних, правових й організаційних основ федералізму в РФ, створення єдиного економічного простору;
• забезпечення єдиних мінімальних соціальних стандартів і рівного соціального захисту, гарантування соціальних прав громадян, установлених Конституцією РФ, незалежно від економічних можливостей регіонів;
• вирівнювання умов соціально-економічного розвитку регіонів;
• пріоритетний розвиток регіонів, що мають особливо важливе стратегічне значення;
• становлення й забезпечення гарантій місцевого самоврядування.
Важливу роль у регіональній політиці грає місцеве самоврядування. Визначення компетенції місцевого самоврядування виходить із принципу додатковості, що передбачає покладання суб’єктом РФ і Російською Федерацією на органи місцевого самоврядування такої кількості повноважень, що вони в стані виконати.
Нове геополітичне положення Росії радикально змінило критерії раціональності територіальної організації виробництва, спеціалізації регіонів, розміщення окремих підприємств.
Серед форм реалізації регіональної політики центральне місце повинне бути відведене розробці й здійсненню федеральних цільових програм соціально-економічного розвитку регіонів.
Ведучим в області вдосконалювання фінансових і податкових відносин між Російською Федерацією і її суб’єктами, також між органами державної влади й органами місцевого самоврядування є послідовне підвищення рівня бюджетного самозабезпечення суб’єктів РФ і муніципальних утворень, що становить основу бюджетного федералізму. Із цією метою за суб’єктами РФ повинні бути закріплені постійні й достатні фінансові й насамперед податкові джерела доходів для самостійного формування бюджетів.