Збільшення державних витрат стимулює зростання виробництва, а виходить, і ріст інвестицій і вкладень у людський капітал. Крім того, розширюється купівельна спроможність населення й сукупний попит на товари, роботи, послуги. Висока купівельна спроможність лише при певних обставинах підвищує конкурентноздатність підприємств й якість продукції, а ці дві проблеми для російської економіки в цей час найбільш актуальні.
Експансіоністська політика вимагає твердого контролю за цінами, тому що витрати виробництва мають тенденцію до росту. Контроль необхідний й у зв’язку з ризиком росту інфляції, процентних ставок, податків.
Збільшення державних витрат можливо за рахунок істотного підвищення ефективності використання бюджетних асигнувань або за рахунок росту податкових надходжень. Ріст податкових надходжень відбувається при розширенні виробництва, підвищенні темпів приросту випускає продукции, що. У цьому випадку необов’язково підвищувати ставки податків, тому що автоматично розширюється оподатковувана база. Темп росту витрат не повинен перевищувати темпу зростання доходів і за цим співвідношенням необхідний державний контроль. Для реалізації такої політики держава повинне мати довгострокові програми централізованих інвестиційних вкладень. Кейнсианство (як і монетаризм), у чистому виді застосовується у світовій фінансовій практиці рідко, тому що чревате зростанням бюджетного дефіциту й інфляції. Більші завдання воно покладає на державу, вимагає розробки твердої й ґрунтовної законодавчої бази для дотримання певних рамок втручання в підприємницьку діяльність.
Вибір форм державного регулювання фінансів особливо складний у російській економіці при проведенні структурних перетворень. Відсутність достатніх нагромаджень у приватному секторі означає неможливість швидкої переорієнтації фінансування з державних джерел на власні кошти підприємств. Застосування світового досвіду без обліку конкретних особливостей і стану економіки Росії сприяло збільшенню кризових процесів.